Снуд на ґудзиках
Такий снуд дуже схожий на облягаючий. Однак, на відміну від нього, він не з’єднається в кільце і не надає обсягу. Його не потрібно в’язати довше, ніж потрібно.
Як правильно розрахувати розміри
Визначивши тип в’язаного виробу, слід правильно розрахувати розміри, щоб шарф не вийшов занадто широким, вузьким, довгим або коротким. Для цього береться до уваги довжина шиї, коло голови і як людина носитиме готовий виріб.
Наприклад, у випадку з широким снудом: якщо шарф планують носити, накидаючи на голову як капюшон, його довжина повинна досягати 1,5 м. Якщо ж головний убір просто драпіруватимуть у два оберти навколо шиї, його можна зробити коротшим.< src="/wp-content/uploads/p>
Інструменти для в’язання
Для в’язання снуда береться стандартний набір інструментів:
- Спіці (однокінцеві, кругові);
- Гак;
- Туніський гачок (однокінцевий або на волосіні).
Залежно від вибраного інструменту, перед рукодільницею відкривається ціла низка особливостей пов’язаних з одержуваним в’язаним полотном, єдині у своєму роді і неповторні візерунки, цікаві техніки.
До речі, якщо снуд пов’язаний гачком, виріб виходить дуже щільним і добре тримає форму, чого не скажеш про полотно пов’язане спицями, адже він більш ніжний на дотик, рівний і еластичний.
Коли застосовують туніську техніку в’язання, яку відрізняє і форма гачка, і метод пров’язування петель, пряжі витрачається на 20% менше, а полотно виходить щільнішим і водночас м’яким. І така техніка якнайкраще підходить для ниток, що погано утримують форму.
Є ще один екстраординарний спосіб створення снуда – в’язання без спиць своїми руками! Готовий шарф можна отримати вже за двадцять хвилин. Полотно відрізняє дуже велика в’язка та простота виконання. Проте, візерунок такої техніки лише один – лицьова гладь.
