Популярність японської техніки вишивання
Набуваючи популярності, гра ставала доступною для всіх верств населення країни, але вже не лише як футбольне змагання. З’явилися й ручні варіанти ігор із використанням м’яча, і особливо вони цікавили саме дівчаток.
Це, можна сказати, і послужило початком видозміни м’ячів та розвитку мистецтва темарі.Оскільки дівчатка грали в ручний м’яч, і часто перед гостями, стало необхідним прикрашати зовнішній вигляд цього «спортивного снаряда».
У багатих сім’ях цим найчастіше займалися досвідчені фахівці, які розумілися на красі. Але дівчатка у сім’ях небагатих самураїв почали виготовляти темарі самостійно.
- Для основи стали брати мішечки з рисовим лушпинням, а зверху м’ячі обертали шовковими шматочками старих кімоно. Після цього вони прикрашалися багатою вишивкою золотими та шовковими нитками.
- Аристократія прихильно сприйняла гарні вироби, і незабаром барвисті кульки міцно увійшли до японської культури, тоді як у Китаї це мистецтво не розвивалося.
- Аксесуар для спочатку чоловічої гри став значним елементом у житті саме дівчат.
- У багатих і знатних сім’ях дівчата один з одним змагалися, намагаючись створити складніший і барвистіший візерунок для своїх темарів.
Висока вартість, витончені та яскраві малюнки, побажання щасливого життя, вишиті на кулях золотими нитками, перетворили темари на предмет розкоші та дорогим подарунком на свята.
