Оригінальний декор за допомогою Темарі
Водночас поступово спортивна та практична роль м’ячів поступилася місцем декоративною та символічною.
На святах гри дівчатка з темарями супроводжувалися спеціальними ритуальними піснями, а одружуючись і залишаючи рідний будинок, вони брали кульки з собою як оберіг та пам’ять. Після заміжжя ж вишивання темарі перетворювалося на дозвілля.
- Поступово, з часом і розвитком технологій, мистецтво темарі починає втрачати свій елітарний характер, і набуває масового характеру. Якщо в 13-16 століттях з небагатих верств населення подібні м’ячі могли використовувати хіба що жонглери у своїх уявленнях, то в 19 столітті ситуація змінюється.
- Розвиток технологій робить нитки з шовку доступнішим для всіх верств населення матеріалом. Навіть короткі нитки могли використовуватись досить ефективно. Уривки зв’язували між собою, формуючи єдину нитку, якою обмотували кульку.Ті ж люди, які, як і раніше, не могли собі цього дозволити, стали використовувати бавовняні нитки.
- Починається поступове відродження та популяризація темарі, мистецтво починає ставати «народним». Кожен регіон Японії формував свої унікальні та властиві лише йому візерунки та орнаменти. Крім того, за сюжетами та малюнками, вишитими на його поверхні, куля могла розповісти про стан, до якого належав майстер.
- Гумові м’ячі, що з’явилися на початку 20-го століття, знову знижують інтерес до темарі. Але вже у 70-ті роки увага до історії та культури, а також старовинних традицій країни повертає популярність цього рукоділля.
На сьогоднішній день у Японії є музей темарі, а також існує безліч шкіл, де бажаючі можуть осягнути це давнє та незвичайне мистецтво. Навчання триває аж два роки, після закінчення школи учні отримують сертифікат. Але тепер це не лише дорогий подарунок, незвичайний сувенір чи предмет колекціонування.
Це дивовижний і цікавий вид рукоділля, що став відомим у всьому світі і вподобаний багатьма. Фанати темарі експериментують із технікою, матеріалами, декоративними елементами, а також розміром.
З’явилися й зовсім малі темарі. Вони стали основою для створення незвичайних кулонів, сережок, брелків.
